Рецензия на книгу

• 

  Аноним30 января 2024 г.

  Розрив шаблону

  Якщо вам вже набридли шаблонні любовні романи, то ця історія може вам сподобатись.

  
  
  "— А що, якщо єдине, в чому я впевнений, це те, що я хочу тебе? Вона проводить великим пальцем по заглибині на моєму підборідді. — Іноді хотіти чогось недостатньо."

  Відносини Олівії та Картера розвиваються за не звичним сценарієм. Наче все вже це ми бачили, але відчувається, як нове. Прийняття себе, боротьба з невпевненістю, розвиток. Дуже рідко в цьому жанрі зустрічаються більш глибокі романи. Але в цієї практики є і інша сторона. Десь на половині мені було вже нудно. Ближче до фіналу знову щось почалось більш динамічне та емоційне.

  
  "Мені неприємно говорити тобі це, сонечко, але якщо ти боїшся закохатися в нього, що ж... ти вже на півдорозі до цього."

  Для мене завжди було питанням, чи можуть поєднуватись протилежності. Я не те щоб негативно ставилась до відносин між різними розмірами. Ні, ні, ні. Просто цікаво. Вона маленька, півтора метри, а він величезний

  Дальше...

  (і це я не про його член, хоча він теж не маленький). Мені завжди здавалося, що як мінімум, в одного з них буде боліти шия.

  
  
  "— Я зробив так багато помилок у своєму житті. Так багато. Але ти, Оллі?
  Ти - перше, що я зробив правильно."

  З позитивного. Бонусом отримуємо не одне весілля, а два. Тому фінал для мене вийшов надто солодкий.

  Содержит спойлерыОткрыть

  19

  598