Отзывы о книге Село не люди

Дякую Вам за відповідь. Я згідна, що любов не вибира, куди цілувати, але повірте, коли це початок любові і коли перед тобою невинна і кохана дівчина ( хай, навіть і бажаєш ти її як жінку) не будеш починати з "таких" поцілунків. Мабуть на емоціях, я сказала не зовсім те, що мала наувазі стосовно віщунки. Безперечно віщування і гадання в нашій релігії "високим" не назвеш. Я мала на увазі "високе" її повернення на рідну землю, бажання і можливість допомагати людям, любов до батьків. І навіть те, як описане спілкування з рідними, тепер вже духами, не в'яжеться з бридкістю всього написаного. Чому всі захоплюються її майстерністю? Вона журналістка, вона й написала діалоги. Де описи, де роздуми, висновки? Не знаю, я збирусь з духом, і прочитаю ще якусь книгу цього автора, щоб не робити передчасних висновків, але повірте, не могла зрозуміти мораль цього твору. Що вона намагалась донести до читача? Вбила всіх, кого тільки могла (навіть бідному мопсу дісталось). Це я спробувала пожартувати.

1. Вам треба було (скопіювати цей текст і) створити власну рецензію.

• "чиста любов" не замислюється з приводу вікової різниці та не обирає куди цілувати (з приводу мінету)
• віщунка - це "високе"? ))
• з приводу " і з цивілізацією все в порядку ...Я читала і за кожною сторінкою думала, що вона городить?" - в цілому згодна з Вами
• з приводу "Мені прикро,що в нас саме така "Нова українська література"" - не треба плутати сюжет (однієї чернушної книжки) з літературою загалом: цей твір - цікавий представник літератури, а про те , що Дашвар цікаво, захоплююче пише, володіє словом

Я не впевнена, що пишу туди, куди треба, але не написать я не можу. Прочитавши, мабуть, вже другу сторінку "Село не люди", мені хотілось комусь визказаться з цього приводу. Це просто жах!!! Книга, коментарі, які говорять, яка вона правдива і чудова ця книга. Перемішала авторка все: почала з якоїсь не зрозумілої порно чорнухи. Тринадцятирічна дівчинка робить мінет дорослому чоловіку. Це любов? Це та чиста любов про яку нам ніби розповідає автор? Закінчила високим (дівчинка стала віщункою). Абсолютно всіх виставила моральними уродами. (Батько подруги маленької дівчинки біжить, щоб наздогнати і згвалтувати ровесницю і подругу своєї дитини. Або професор і його дружина. Жах). Мені шкода вас, тих хто говорить, що це справжнє село, мені боляче за ваших рідних, які живуть або колись жили в селі. Так, село це традиції, це - може трохи наївніші за городян люди, але, повірте і з цивілізацією все впорядку, і ванна з туалетом майже в кожній хаті, і люди мають ще якусь мораль (на відміну від багатьох городян). Я читала і за кожною сторінкою думала, що вона городить? І сюжет міг бути непоганий, але авторка влила в нього стільки гнилого і огидного, що хочеться відмитись від нього. А читається дійсно легко, тому що одні діалоги. Ні тобі описів краєвидів, ні роздумів... Добре, що хоч в кінці тих людей на москвичу придумала, бо я вже стала сумніватись, чи варто роду людському на світі жити всі такі бридкі. Книга потрапила до мене випадково. Її подарували мамі, а я взяла почитать. Нізащо не дам читати її мама не хочу, щоб її нудило і щоб вона копирсалась в цій багнюці. Мені прикро,що в нас саме така "Нова українська література"