Рецензия на книгу
Я бачу, вас цікавить пітьма
Ілларіон Павлюк
Аноним17 декабря 2023 г.Автору повинні доплачувати за пропаганду покращення демографічної ситуації в країні. Маємо: колишній військовий з тяжкою формою ПТСР, що час від часу не контролює себе, кидається на людей, може прирізати або відгамселити, потім нічогісінько не пам'ятає. Як ви думаєте, що потрібно такій людині? Допомога фахівців, лікування, освітницькі програми для суспільства, щоб навчити розуміння і успішно таких людей у мирне оточення інтегрувати? А от і ні, з точки зору автора, нашому герою не вистачає хворої особливої дитинки, бо без цього життя його пусте і не має сенсу. Казочка гарна, але в країні війна, чуваків з такими проблемами вже немало, а буде ще більше, страшно подумати, що станеться з дівчатами, які в цю казочку повірять, і їх дітками, особливими чи ні. Бо наш герой небезпечний для оточуючих, ПТСР - це хвороба, вона не вибирає, на кого він кинеться наступного разу, на злодія в маршрутці, чи на найближчу людину, навіть дитину, і він не зможе контролювати це отак просто силою бажання, чи силою кохання, це наївна казочка...
Цей дітоцентризм і ігнорування реальних проблем сильно підбішувати у першій половині книги. Кінцівка сподобалася, сюжет закручений круто, цікавий фільм би вийшов за цією книжкою, вона дуже кінематографічна. Переклад якийсь кострубатий, очі коле. Коли персонажі починали трохи суржиком говорити, звучало натуральніше, ніж початок, де хтось дуже намагався вдавати стерильно чисту українську мову, а виходило штучно.
Спойлер:
Цікаво, це сюжетна дірка чи так задумано? Мешканці Буськового Саду забували тих, хто помер. Отже, у сьомій ітерації Андрія, про яку ми читаємо, на другий день, коли повернулася з того світу нова Гала, і раптом усі забули про дівчинку Надю і її пошуки - отже, це мусить означати, що дівчинка Надя того дня померла у катакомбах?Содержит спойлеры9985