Рецензия на книгу

• 

  Ksyhanets7 июля 2014 г.

  Коли я перегорнула останню сторінку роману неперевершеної Маргарет Мітчел, я подумала: як погано, що книга закінчилась, але як же добре, що є продовження.
  А коли взялась за продовження... ой, як же я помилялась.
  Не те! Все не те!
  Головні герої ніби чужі. Всі події, що відбуваються, не викликають тих переживань, емоцій, того співчуття чи захоплення, яке було у "Віднесених вітром". Я більше року книгу брала з полиці, читала кілька сторінок і ставила назад. Бо це не та Скарлет!
  Роман я не читала, я з ним мучилась. І це, певно, номер один з найважчих і найдовших в читанні книг.
  Я чекала більшого, чесно. Так, я наївна, але до останньої сторінки чекала, що мене це продовження хоч чимось зачепить.
  Не зачепило. На жаль.

  10

  109