Рецензия на книгу
King Richard II
William Shakespeare
Tanda0606 июля 2014 г.Історична хроніка Шекспіра маловідома і не належить до популярних та добре знаних. Вона ніколи не ставилась на українській сцені. На щастя, переклад п’єси існує і його було надруковано в третьому томі класичного зібрання творів в шести томах видавництва «Дніпро».
Непопулярність п’єси, на мій погляд, обумовлена надто гарячою темою – влада та відповідальність носія цієї влади за зловживання нею. Базуючись на «Хроніках» Холіншеда, Шекспір дослідив принцип природи королівської влади. Основне питання п’єси – чи мають право піддані повстати проти волі короля й скинути його з трону, коли його дії суперечать інтересам держави, тобто «коли король губить …» (назву країни можна вибрати на свій розсуд).
Ричард ІІ сповнений віру в божественність своєї королівської влади. Все що він робить має величезне важливе значення – він представляє на землі вищі сили, самим тільки фактом свого існування. Кожну свою дію, незалежно від ступеня осмисленості (або гидоти), він вважає виконанням важливої справи, іншого варіанту для нього немає.
А коли до нього доходять наслідки його ж власних безапеляційних дій, у нього починається справжня істерика, повна боягузтва і ганьби. І з цього моменту починає з’являтись не король, а просто людина, яку можна навіть пожаліти. Людина, що усвідомлює смертність навіть королів. Але не надовго. Ідея божественності його королівської походження так міцно вросла йому в голову, що свідомість його починає коливатися як маятник - від філософського прийняття долі як простого смертного до повної впевненості, що божественність королівської влади врятує бідного Річарда. У сильному розладі почуттів Річард намагається сховатись за стінами замку, та зла доля та заколотники знаходять його. Це кінець . Сцена, в якій Річард відмовляється від корони, одна з найкращих в п’єсі.
Історія Річарда завершується його мученицькою загибеллю. Король Річард був нікчемою. Людина Річард страждав, пізнав приниження і йому попрощалися його гріхи. А на трон зійшла людина, якій там саме місце, але яке стане його особистою Голгофою. Як актуально, вам не здається?
(На фото найкращій з бачених мною Річардів - Девід Теннант).368
