Рецензия на книгу

• 

  Аноним9 июня 2014 г.

  В книгах Дала є однин шалений мінус - я читаю їх за дві години. І розумію, що ще...хоча б ще на кілька годин.
  Його книги жорстокі. І правдиві. Ніхто цього не чекає від дитячих книг - правди в очі. Тому, батьки, егегей, читайте Дала і старайтесь, що Ваше чадо не стало прототипом схожих історій. Він не встидається казати "це ви винні", він не встидається казати "мерзенна дитина", бо в таких недоліки, як пиха, жадібність і злість дуже властиві діткам - і їх вік тому зовсім не виправдання.

  Що казати про шоколадну фабрику? Мрія мого життя? У Львові я готови залипнути на картині великих міксерів з шоколадом за склом, а на фабриці мене б заціпило надовго. Шматочок мрії великої дитини, який своєю любов*ю до справи втілив фантастичні і надталановиті задумки в життя. Від шоколадного фонтану мене зкидує дотепер. Я читала і відчувала цей запах. Я читала і чула Віллі Вонку - відчувала його запал, як його пре від любові до солодощів.

  Вонка з точки зору маркетингу - справжній геній. Ідеальний керівник корпорації з тонким чуттям не лише трендів, а й людей. Новатор. Можливо, деколи здається, що він жорстокий-не жаліє бідних діток..хоча, певно, в таких діток забагато жалю було - хтось їм має вказувати на правду?

  За це, певно, я так його люблю, і Вонку і Роальда - за купу втілених фантазій і реальність підібраних образів. За трамплін для уяви і чіткий виховний момент.

  Дальше...

  
  

  22

  168