Рецензия на книгу
Jo confesso
Jaume Cabré
Аноним7 сентября 2023 г.Якщо чесно, я не дуже вірила, що прочитаю її
Книга багатьом подобається, хоча всі й визнають, що читати її не так вже й легко... Але без перебільшення скажу, що дуже цікаво. Я довго не могла звикнути до того, як вона написана, мабуть, у цьому й проявляється її складність. Може ще в об'ємі. Але коли книга мене зацікавила, я читала безперервно. В цьому романі не одна історія, автор майстерно поєднує життя та історії багатьох людей і речей (як справжніх, так і вигаданих).
Це дуже філософська книга, цікаво розуміти думки автора через персонажів, а над питаннями, які він залишає без відповіді, можна думати довго, але так і не знайти її, бо на них не можуть відповісти навіть наймудріші філософи. Читаючи книгу, розумієш, що все в житті якось пов'язано, що майже нічого не змінюється з часом. Так, світ розвивається, з'являються нові технології, мода змінюється по сім раз на тиждень, але не люди. Души людей лишаються такими же як і багато років тому, нас хвилюють або не хвилюють ті ж самі проблеми, ми намагаємося вчитися на помилках, але, на жаль, робимо їх знову і знову.
Жауме Кабре зміг прописати персонажів так, що кожен повірить в справжність цих історій. А може так і є, бо зрештою це все наше життя, і багато людей можуть впізнати себе у цій книзі, бо ці події та вчинки вже були скоєні, і не однією людиною. «Моє каяття» викликало в мене багато емоцій саме через свою правдивість.6518