Рецензия на книгу

• 

  ludas1989

  20 августа 2023

  "Навіть храми можна перебудувати, але книги не можна переписати."

  Школа виживання для вершників. Таке враження, що всі випробування для новеньких розраховані на просте винищування якомога більшої кількості. Бо це досить дивно, як на мене, і парапет, і тренування на яких немає правил, і навіть дракони, які можуть вбити учня, якщо він їм не дуже сподобався. Майже з першого розділу автор нам дає зрозуміти, щоб не прив'язувались до жодного героя. Тобі подобається цей хлопчина? Жаль, його вже немає.

  Але як же легко впасти і зануритися в цю історію. Я зависла на цій книзі і просто проковтнула. Там все добре, окрім смертності. Герої наче залишаються у твоїй уяві досить яскравими образами. А я ще й на додачу передивилась всі можливі арти, так що є чим потішити фантазію. Єдине, в мене такі великі питання до Дейна, нажаль Яррос не відповіла на них в цій частині, може в наступній буде більше його крові.

  
  
  "Немає міцнішого зв'язку, ніж той, що існує між двома драконами, які спарилися. Він виходить за межі людської любові або обожнювання і являє собою первісну, незаперечну потребу в близькості. Один не може вижити без іншого."

  Зейден і Вайолет. Ненавидіти, бити, обіймати, любити. Просто персонажі для малюнку. Вона недооцінена, сильна та войовнича, я вже мовчу за інтелект, бо це окрема ділянка для обговорення. Він має стільки нести на собі, що якийсь інший хлопець вже б зламався під таким тягарем. Вони мають ворогувати і ненавидіти один одного. Але ж все відчувається не так. Вогонь між ними такий сильний, що і драконів не треба.

  Фінал дійсно неочікувано вибуховий, навіть після великої кількості спойлерів, зловлених в ТТ. Більш позитивний, ніж я сподівалася. Це ой як радує.

  Цього року книжечка попадає в мій топ.

  
  "Дракон без вершника — це трагедія. Вершник без свого дракона — смерть."

  12 понравилось

  0

  1,7K