Рецензия на книгу

• 

  omeda

  11 апреля 2014

  Невеличка повість. Справді для середнього шкільного віку. Написана просто, але, що називається, з душею. На події воєнні, повстанські, як мусить бути, налягає кохання. Високе таке, яке будить в людині найкраще, що вона має. Ну і підземелля там теж є і потаємні кімнати:)
  Але мене вразила у цій повісті така річ. Зараз в Україні відбуваються певні процеси. Історичні. Українці проходять етап самоусвідомлення як нації. І звичайно, що є той гравець на міжнародній арені, якому це не потрібно. Так ось до чого я веду. Не зважаючи на дещо простенький виклад повісті, тут неймовірно точно описано того "гравця". Портретна схожість між тоді і зараз фантастична.

  5 понравилось

  694