Отзывы о книге Куди вітер віє
sireniti21 июля 2023Повій вітре, повій буйний…
Здається мені, що вітер віє завжди в правильному напрямку, то людям вічно не догодиш. Вірніше, люди стараються шукати місце, де дме найменше, щоб спокійніше було, щоб, як говориться, менше проблем. Та вітер дме, дме в різні сторони. Хтось змиряється, хтось пробується боротись, а більшість підлаштовується.
Пʼєса С. Васильченка якраз про таких ось пристосуванців, подружжя Корецьких, і їхнє оточення. 1918 рік. Київ в оточенні української республіканської арміі. Час буремний і важкий. Влада міняється, швидше ніж люди встигають звикати. За кого воювати? Кого підтримувати? Як не помилитися? На чию сторону стати - гетьмана, чи Петлюри. Тут важливо правильно визначитися, не прогадати. Але ж як вгадати? Чтокать и какать, чи квітчати вишиваним рушником портрет Тараса Шевченка. Чоловік пані Корецької старанно прикидається хворим, а от сама вона разом з його сестрою розвивають бурну діяльність, «помагають усім страждущим» в шпиталі («Долой украинцев и да здравствуют добровольцы?»…) Жінки метушаться, заграють з офіцерами. Розпашілі обличчя сповнені якихось мрій і бажань… На що надіються? Що почнеться намріяна романтика? Вечори, бали, танці… Але ж вітер… І ось в Києві вже Петлюра. І у відчаї Корецька:
Корецький. Та цить… це мабуть наші… Пані Корецька. Та які ж наші? Які наші, українці, чи гетьманці?
Ось так от. Таким корецьким завжди буде добре при будь-якій владі, адже вони вміють пристосовуватись. І не зрозуміти їм, недолугим, що наші, то наші - Українці!
32 понравилось181
Комментарии 4
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Обычные обыватели выбирают это. А ещё те, кто хочет всегда быть на стороне тех,кому ветер благоволит в текущий момент. Переобуваются они ну очень быстро, хоть чемпионат устраивай.