Рецензия на книгу

• 

  Аноним31 марта 2014 г.

  Дорослим обов*язково потрібно читати дитячих книжок.
  "Матильда" - це про нас, дорослих. "Матильда" - це про вас, дорослих. І одну розумну дівчинку.

  Великі дядьки і тьотьки тут майже однозначно...телепні. І розбишаки зовсім не діти. І грубіянять, також, дорослі. Так глянути - то всі проблеми від нас. Дорослих. Певно, я б зовсім інакше сприймала "Матильду" в дитинтсві...може, воно, певно, пішло б мені на шкоду...

  Матильда надзвичайна дівчинка. В мене, книгоманьяка, ця крихітка викликає шалене почуття поваги і легкої заздрості: скільки всього вона перечитала! Але і скільки всього перетерпіла...

  Роальд Даль мене вразив жостокістю. Гіперболичною, а все ж. Це перебільшення лишень для еффекту, а прототипів героїв - пів маршрутки зранку. Але все ж уявити забіяку-директорку школи...Це надто. Хоча, доля істини в тому, що багато педагогів терпіти не можуть дітей - звичайно є.

  В любому випадку, я не могла відірватись. Книжка-то куценька. Розтягувала - ненадовго. Вже коли залишилось 60 сторінок, не могла заснути - що ж там такого придумала Матильда, якою буде солодка помста місс Трачбул.

  До слова, український переклад - прекрасний. Ілюстрації - тішать. На черзі "Чарлі" - ще один витвіт А-ба-би-га-ла-ма-ги для юних читачів ^^

  21

  74