Рецензия на книгу

• 

  Аноним15 мая 2023 г.

  Я️Буськів _ад

  Зізнаюсь, що читала я книжку як звичайний містичний триллер, але з кожною сторінкою я не розуміла де реальність, чи то все якась ілюзія, і наскільки таке можливо вцілому. Як на мене це дуже класно написаний текст, бо я кожен раз думала що я під чимось. Книжка після якої треба робити домашку, бо я дуже мало читаю.

  Але як сказав Харитон головному герою, який так само як і я, не розуміє алюзій (не дослівно, бо не можу знайти цитату):

  “Читайте книжки”.

  Книжка про детектива Андрія, який їде в райцентр Буськів Сад, щоб розслідувати зникнення маленької дівчинки Надійки та для розшуку серійного маньяка.

  Розбір всіх аллюзій, звісно, я почула у книжковому клубі Вовчиці, де я й виписала собі всі книжки на прочитання. Тут стільки історій різних, дуже моторошних, в якихось моментах мені прям було страшно читати ввечері і я відкладала книжку на денне читання. Я, як і головний герой, не розуміла, що то коїться навкруги, я не зрозуміла багато речей, які писалися прямим текстом. А наскільки вражаючим був для мене опісля розбір в книжковому клубі, складно передати словами.

  Я однозначно перечитаю цю книжку, але тільки після прочитання деяких книжок (”Божественна комедія” Данте, “Майстер і Маргарита” Булгакова, антична й фіно-угорська міфологія, “Необхідні речі” Кінга, “Аліса в країні чудес” Керола) та роздивляння картин Босха, щоб ще більше зрозуміти сенс деяких ходів в книжці.

  Автор став для мене улюбленим сучасним українським автором, хоча 3ю книжку ще не прочитала, але чомусь я впевнена, що мені дуже сподобається.

  11

  1,1K