Рецензия на книгу

• 

  RoksolanaKalita

  11 мая 2023

  7 кінематографічних оповідань

  Книга від української авторки — 7 оповідань, у яких велика кількість діалогів, детальні описи місць, де розгортаються події, й зовнішності героїв, увага до незвичних предметів. Місце дії: Київ.

  
  1) «Гайтавер»: про дівчину-сироту, яка вимушена торгувати в переходах, потерпіла від рідної баби, подруги, сусідки, однокласників. Дорогами її поневірянь крокує й читач, добрій і порядній Сашці-Гайтаверу, єдиним світлом у всьому цьому лишилися спомини про матір.
  2) «Костюм»: розлучена, але вимушена жити з колишнім чоловіком в одній квартирі Ніна живе очікуванням чергового дня народження сина, який проводить свято в колонії. Вона дбайливо збирає торби, планує, що йому приготувати, думає тільки про прийдешню мандрівку до колонії, і майже механічно видають її щоденні справи: важка робота, сварки з колишнім. Вона – як те мишеня, що, потопаючи, борсається і намагається збити молоко в сметану: везе до колонії торт, не забуває про святкові ковпачки і вітає сина. 
  3) «Помин»: Євгенія, у якої ніби все добре, але нескінченне самокопання й спогади про дивакуватого діда Валю роблять її дні похмурими; вона з жахом усвідомлює, як насправді мало цікавилася дідом, коли виросла.
  4) «Інший ракурс»: інвалід Костя, у якого невиліковний розсіяний склероз і «гувернантка» Надія Степанівна, яка з якогось дива опікується молодим відлюдником, як власним сином. Двоє різних за віком і світоглядом людей викликають несподівану дружбу, яка обривається на півслові, але все ж встигає врятувати одного з них, показати, що на життя можна подивитися і з іншого курсу.
  5) «Сніжка»: про жінку, яка заклопотана на роботі, виховуває сама свою дочку Гасю. Вона матір-одиначка-актриса, яка заробляє на життя виготовленням біжутерії. 
  6) «Апрєлюшка»: про Майю Дмитрівну, яка, о лихо, півстоліття не дивилася порно і вперше його дивилася разом з колегами на роботі. 
  7) «Червоні на чорному сліди»: маленький хлопчик Андрій, який гуляє з мамою по Києву й запитує про червоні на чорному сліди й… про смерть. Тут авторка говорить про Майдан у своєму житті, в житті свого сина. Вона пише про свої безпосередні враження від пережитого: про Небесну сотню, волонтерство, дім і вибухи, сльози і радість від з’єднання з такими, як сама. І тому не зупиняє дитину, коли та, гуляючи з мамою хоче піти «туди, де свічечки».
  

  
  

  Содержит спойлерыОткрыть

  2 понравилось

  0

  54