Рецензия на книгу

• 

  Inkvisitor666

  24 января 2014 г.

  Неймовірна книга.Я,як дуже великий прихильник експресіонізму,був сильно вражений цими двома романами.Бувши раніше знайомим з Лео Перуцем за його головним романом "Майстер Судного дня" у менесклалися дуже гарні враження про цього автора.Але після прочитання цієї книги я переконався у безперечній майстерності Перуца.
  Роман "Ночі під кам'яним мостом" я спочатку сприйняв за збірку оповідань,які були поєднувалися між собою лише персонажами,які згадувалися у кожній главі.Пізніше ж я впевнився,що це все цілий текст (хоча я досі не розумію,як вплітається у загальній сюжет "Зірка Валенштайна"),але поєднаний специфічно,що,власне,нормально для експресіонізму.Окрім самої конструкції роману мене вразив сюжет твору,а точніше його персонажи:імператор Рудольф,рави Лоев.Вони підняли в мої свідомості спогади про "Голема" та "Янгола західного вікна" авторства Густава Майринка,про твори,які у свій час дуже сильно вплинули на мене та залишили незабутні враження,а тут ще така ностальгія.
  А ось роман "Сніг святого Петра" сподобався мені найбільше не тількі у збірці,але й серед інших,прочитаних мною,творів Перуца.Окрім того,що події у романі відбуваються на межі сну та реальності(за що я й люблю експресіонізм),мене дуже сильно вразив сюжет твору.Особлива ідея про "пожежу Божої матері" або "Антонієві вогні".Декілька днів я розглядав думку про те,що справжнім каталізатором більшості релігійних божевіль є саме цей грибок.І до чого я прийшов?А до того,що цією теорією треба зайнятися науково.Тож можливо ідея приведена Перуцем насправді не є хибною.Ось це я й постараюсь розглянути!

  11 понравилось

  90