Рецензия на книгу

• 

  Аноним28 февраля 2023 г.

  Провінційне маленьке англійське містечко Крайстчерч. Як і у Сент-Мері-Мід, де жила міс Марпл, тут майже ніколи ніщо не відбувається, окрім спокійного плину життя, коли громада маленька, всі всіх знають, допомагають та піклуються. Але цей рай на Землі зміниться майже одразу, як сюди за порадою місцевого полісмена Джорджа Абернаті, приїжджає молодий репортер кримінальної хроніки Чед Олів’є. Він планує тут відпочити у тиші та написати свій дебютний роман. Чед оселяється у старовинній садибі Кастл-Хоум, власниця якої місіс Шеклі нещодавно померла. Тепер будинком опікується стара місіс Потджес. Поводжується вона трохи дивно і стверджує, що домом ходить привид колишньої власниці. Молодий та матеріалістичний Чед не вірить у містику і вважає, що той, хто нишпорить другим поверхом будинку, цілком реальна людина. На ранок Чед виявляє, що фігуркам ангелочків, що прикрашали його кімнату (до слова, кімнату старої господині), хтось повідривав голови. Більше того, цей хтось акуратно поскладав ті голови поряд із статуетками. Чед вирішує розібратися у чому справа, а на допомогу йому неочікувано приїжджає його наречена Джуд. У романі ще стрінуться спроби отруєння, вбивства, зникнення та шантаж, а покійна власниця будинку відкриється з нового боку.

  Легкий, дещо іронічний (мені здалося, що автор підсміювався над самим жанром) детектив. Єдине, що його спотворило – це читання. Стельмащука краще не допускати до читання вголос! Манера, коли кожен рядок читається з однією й тією ж інтонацією, та ще й з підвищенням її наприкінці кожного (!) рядка – це жах! Слова автора, діалоги – все в одній манері. Щоб хоч якось дослухати я збільшила швидкість і ці гойдалки були не так помітні, хоча й потребували кількахвилинного пристосування. А ще вухо постійно чіплялося за КрайТСчерч! Воно ж навіть вимовити складно! Викреслюю на віки віків із списків читців! :)

  9

  65