Рецензия на книгу

• 

  algonda

  17 января 2014

  Я завжди стараюсь дочитати книгу до кінця, поважаючи тим самим труд автора і всіх інших, які приділили час і роботу до історії, яка нарешті матеріалізувалась. І книга "Жесть" перша, яку я дочитала для того, щоб написати про неї відгук. Це моя перша рецензія, тому вибачте наперед, якщо щось не так.
  Обурило те що я всюди начиталась приємних відгуків про веселу, цікаву книгу "Жесть", читаючи яку не лише відпочиваєш, а можеш насміятись досхочу, та ще й поплакати моментами... купилась на гарні слова і була просто шокована... Перші сторінок 20 думала, що все це якась фігня, проте далі ситуація не змінилась. Правда знайшлось два моменти в книзі, коли я посміхнулась і то швидше з тупості, ніж із сюжету.
  Коли закінчила читати, то зрозуміла, що "Жесть" нагадує збірку довгих, занудних і несмішних анекдотів. Плюс до всього щей матюків "міцних" вистачає, а для мене це на рівні примітивної пошлятини.
  Коротше кажучи, книга "Жесть" не для тих хто любить уявляти собі головних героїв, поринаючи в події твору; не для тих хто відчуває слова і переживає всі емоції і почуття, якими часто наділяють книги; не для тих, хто хоче підняти собі настрій чимось веселим і легким... Я вазагалі не знаю для кого може бути така книга.

  3 понравилось

  150