Рецензия на книгу

• 

  klaustrofobia24 ноября 2013 г.

  Книга Юстейна Ґордера наскрізь пронизана цією фразою — "Vita brevis". Що вона може означати? Флорія каже її Августину, коли пише про їх минуле. "Життя таке коротке, Августине", — пише вона йому, сумуючи за давно минулими часами. Флорії виявилося мало життя; не лише з Аврелієм, але й з самою собою. Намагаючись втримати кохання, потім — спогади, вона втратила глибинні риси самої себе.

  Чому Юстейн Ґордер написав таку двосторонню книгу? Він взяв дві складні, суперечливі теми — про кохання без відповіді (чи з запереченням?) і про незвчайне життя християнського філософа — і захопливо, неочікувано, а подеколи навіть неприпустимо поєднав їх.

  Читаючи книгу, ставила собі безліч питань. Перш за все, звісно, стало цікаво, чи дійсно все було так, як там написано. Розповідь Ґордера вражає реалістичністю. А ще: чому Аурелій так зробив? Як пережив це? Чи згадував про кохану? Чи хотів повернути все назад?

  Ґордер не лише гранично правдоподібно викладає події. Він ще й проникає в суть стосунків чоловіка та жінки, в глибини їх еств. Це неперевершений психолог. Ми бачимо не просто Флорію та Августина, ми бачимо флорій та августинів, які сидять в кожному з нас. Ґордер показує найбільший страх закоханої жінки: чоловік надає перевагу чомусь іншому. Не їй. Саме тому книга настільки близька кожному з нас, хто її прочитав.

  Можна вірити чи не вірити у історію, розказану Ґордером, але не можна не вірити в почуття, про які він говорить.

  5

  66