Рецензия на книгу

• 

  Vika_Unizhona18 ноября 2013 г.

  Серебристий луч надежди…яка гарна назва, на відміну від фільму «Мой парень псих». Емоції в мене двоякі. Тільки прочитавши його, в мене були приємні відчуття, але коли обдумувала, що саме вразило…згадувалася тільки кінцівка. Занадто багато згадувань про футбол і команду ІГЛЗ, для мене не фаната – це було скучно і нудно. Ще досі в голові лунає їх гімн, наслідування букв,звуки стадіону. І сама схема тренувань…ну навіщо нам повторювати по 300 раз одне і теж? Мені немає різниці назва його тренажера, кількість виконаних підйомів корпусу і бігання в сміттєвих пакетах.

  Ах, звісно, мене найбільше злили сполери по творах. Ну за що? Я ж збиралася їх читати… доводилося пропускати ці моменти, але ж вони складова сюжету, не треба так робити. Ставлення батька до матері теж не приклад для наслідування, виникає питання : чому вона це терпить?чому не покине його і не знайде гідного мужчину?.

  Дивним стосункам з Тіффані я вже не дивуюся, адже не вперше читаю таке («Ніжність»). Щоправда в тому творі вони описані і програні набагато цікавіше, є якась родзинка. А тут…я думала, гадала над її проблемою, а виявилося все так просто: СЕКС. Перша думка: справді???. Геніальніше не можна було і вигадати: забагато їй було. Десять років підряд по 6-7 раз на день…звучить, як казка, причому не дуже вдало спроектована. Вона сказала, що змучилася, не резинова ж, а він що? Поїхав купляти сексуальну білизну… І по дорозі додому помер…і тепер вона спить з всіма, кого бачить, уявляючи його. Це ж треба таке вигадати.

  На початку твору я ще думала, що він поверне Ніккі, але під кінець інтрига зникла. Ну не повинно бути так. Читач повинен бути зацікавленим несподіваними поворотами. Кінець передбачуваний, елементарний, проте незавершений. Виникають питання: вони будуть разом? Він сидітиме удома весь час? Яке майбутнє?.

  В загальному можу сказати, що твір вийшов на один раз почитати, бо нічого особливого, цікавого, незвичайного в ньому немає. З тексту можна було вирізати багато монотонних моментів, футбол з командою ( я ніколи її не забуду… ну за що?), тоді об’єм зменшився би вдвічі і було б набагато цікавіше читати. Оцінка: 3.5

  2

  11