Рецензия на книгу

• 

  Аноним26 ноября 2022 г.

  Раді вітати Вас у Кембриджі!

  Книга, яку я проковтнула за 4 дні, - насамперед через те, що світла 2 доби не було - і можу сказати, що я в захваті. Бачила дуже багато негативних відгуків щодо цього чтива, і це мене відштовхнуло від придбання книги, але я завжди казала, що краще я сама прочитаю і зроблю для себе висновок, аніж буду покладатися на рецензії інших, тому що вподобання у кожного різні. Тому, все ж таки купила її, і взагалі не пошкодувала (тепер в мене є бажання прочитати "Мовчазна пацієнтка").

  Якщо коротко про основні теми книги, то це психологія, філософія, література Греції та міфологія. Ну і звісно вбивства. В нас є розділи від обличчя діючої персони, тобто, головної героїні Маріани. Але, є ще глави від обличчя, скажімо так, антагоніста книги. Ці розділи від обличчя вбивці, а точніше, з його дитинства, дійсно цікаві і після прочитання кожної такої глави можна було сидіти по декілька хвилин, аналізувати.

  Протягом всієї книги я підозрювала майже всіх героїв, але все рівно не вгадала хто ж є вбивцею. Можу сказати одне: фінал мене дуже здивував. Настільки, що навіть зараз я в шоці від такого сюжетного повороту.

  Щодо своїх і так вже маючих знань, я дізналася або більше відкрила для себе новинок саме з таких тем:

  1. Як грецька міфологія пов'язана з психологією людини.

  2. Грецька міфологію та література Греції.

  3. Хто такий супервізор та навіщо він потрібен.

  4. Як сімейні проблеми впливають на дитину та її майбутнє.

  5. Як на дитину та матір впливає жорстокий батько в сім'ї.

  Я ще не читала відгуки на цю книгу, але впевнена, що Маріану назвали тупою персонажкою, яка не може вибудувати навіть простий логічний ланцюг. Можу сказати те, що головна героїня зациклилася на професорі Едварді, але це не означає, що вона "тупа гг, яка не бачить очевидних речей". Як казала Рут "в Едварді Фосці вона побачила свого батька" і сказала, що "коли прийде час, то вона зрозуміє її слова". Професора і справді автор зобразив, як таємничого та харизматичного чоловіка, і насамперед, навіть це вже насторожило Маріану.

  І, як завжди в моєму стилі, улюблені цитати з книги:

  "Мені ніколи не казали, що горе аж так схоже на страх.".

  ×××

  "Ми по-справжньому народжуємося, коли за нами спостерігають, - вираз батьківських облич, наше відображення в їхніх очах визначає те, як ми бачимо самі себе.".

  ×××

  "Ми всі потай сподіваємося, що трагедія може статися винятково з кимось іншим.".

  ×××

  "Коли ми помираємо, усе, що залишається після нас, - таємниця.".

  P.S.: окрему увагу хочу приділити реченню, в якому Тео каже, що кожна справа унікальна і не схожа на іншу - я згодна. Хоча і бувають розслідування, в яких багато схожих деталей та модус операнді, так сказати, але кожна людина унікальна і, як це дивно не звучало, кожен вбивця додає свою нотку у вбивство, яке, на перший погляд, абсолютно ідентичне з іншою справою або справами.

  (мені дуже сподобалося, що автор головного героя зі свого дебютного роману додав у цей Всесвіт.).

  Содержит спойлерыОткрыть

  0

  47