Рецензия на книгу

• 

  EduardGol2 ноября 2013 г.

  Дана повість – спроба охопити те, що охопити вкрай важко і цілком, либонь, неможливо. Мова йде про відчуття свого існування. Відчуття того, що ти живеш, що ти живеш саме зараз й поряд з тобою вирує життя.

  Автор використовує своєрідний спосіб розповіді та вказує на те, що єдність з природою, включаючи людей та інші живі створіння, а також з їх вчинками – шлях до цього відкриття. Знайдеш себе тоді, коли станеш не байдужим до всього цього, тобто станеш справді, повноцінно небайдужим, пропустивши через свій розум, підсвідомість, всі свої органи чуття й акумулюєш інші, мало знані людиною, ресурси, все видиме й невидиме оточення. Можливо, таким чином, для людини відкривається інший вимір, який для неї, начебто, закритий.

  7

  87