Рецензия на книгу

• 

  RoksolanaKalita

  23 октября 2022

  Гімн індивідуалізму

  Поки що це найкраща книга, яку я читала цього року, однозначно в списку моїх улюблених.
  Мені страшенно подобається ідея роману - возвеличення індивідуалізму, розумного егоїзму.
  Тему "творців" і "паразитів" піднімав ще Гофман, на поч. 19 ст., у своїй "Крихітці Цахес на прізвисько Циннобер" (там це були "ентузіасти" й "філістери"). Айн Ренд цю тему розширила, зробивши архітектора Говарда Рорка головним героєм, розширила сюжет на 752 с., включила сюди боротьбу прихильників класичних запозичених форм і модерністів - це Говард Рорк, Генрі Камерон, Стівен Меллорі, які не бажають йти на компроміс зі своїми творчими переконаннями заради визнання й успіху, прагнучи будувати за стандандартами модернізму. Також авторка показує боротьбу колективізму, тобто соціалізму, який уже проник в Європу, і проникає в Америку, боротьбу вторинних людей, які вважають альтруїзм чеснотою, які залежать одне від одного та індивідуалістів, незалежних цілісних творців, які не думають про те, як вони виглядатимуть в очах інших, чи що це потрібно робити, щоб отримати схвалення того і того, вони не мають часу думати про інших, їх цькує маса, яка не готова до творінь творців.
  Роман блискуче написаний, легко читається, думаю, тут ще зіграв роль і хороший переклад, не вимушений. Від діалогів, манери спілкування отримувала кайф. А ще у Айн Ренд цікаві описи, порівняння, наприклад, те, що Говард Рорк - маркіз де Сад архітектури.
  Роман опублікований в травні 1943 року. Спочатку книга продавалася погано, але завдяки народній чутці в результаті потрапила в списки бестселерів. У серпні 1945 року, через два роки після виходу в світ, роман зайняв шостий рядок списку бестселерів The New York Times.
  Немає в романі згадки подій, що відбуваються в світі, хоча роман створювався під час Другої світової війни. Цей твір про конкретну людину, яка протистоїть системі. В романі Рорк має свою протилежність у особі Пітера Кітінга, який шанує традиції, навіть якщо будує хмарочос, часто просить у Рорка допомоги у проекті і цим себе вбиває.
  Крім Рорка, головною героїнею є журналістка Домінік Франкон — індивідуалістка, яка обстоює свободу творчої особистості в суспільстві. Говард Рорк, який не хоче миритися з міщанськими смаками своїх замовників і продовжувати суспільні традиції, має сучасний вигляд і за мірками наших днів, тому роман актуальний і зараз.
  Ця книга — гімн індивідуалізму, у ній стверджується, що людська цивілізація — результат праці цілеспрямованих «творців», яким, щоб бачити, найбільше потрібна свобода. Протилежністю творення є альтруїзм. В творенні акцент на тому, що люди мають ставити свої інтереси на перше місце, що, на мою думку, досить логічно. Життя у нас одне, ми повинні поважати себе.
  Це та книга, яку я можу назвати геніальною, такою, що переверне ваш світогляд при вдумливому хорошому читанні. Розслабтеся та отримайте задоволення.
  
  

  2 понравилось

  0

  500