Рецензия на книгу

• 

  mokasin

  2 октября 2013

  Да, есть горькая правда земли,
  Подсмотрел я ребяческим оком:
  Лижут в очередь кобели
  Истекающую суку соком.
  
  Так чего ж мне ее ревновать.
  Так чего ж мне болеть такому.
  Наша жизнь - простыня да кровать.
  Наша жизнь - поцелуй да в омут.
  С. Есенин

  За життя Яків не раз задумувався над словами свого військового командира, польського шляхтича, про те, що жінку вважають поріддям диявола й водночас оспівують як богиню... Так, Якову щастило на жінок, лишень... майже усі, до кого він мав почуття (потяг), виявлялися шльондрами або "відплачували" йому зрадою. І це людині, який заради порятунку жінки двічі пішов на вбивство...
  Але твір не тільки про відносини між чоловіками та жінками - твір про важке для мешканців теперішніх територій Західної України ХХ століття, коли доводилося виживати серед ворогуючих націй - поляків, українців, німців, росіян.

  6 понравилось

  0

  165