Рецензия на книгу
Століття Якова
Владимир Лис
mokasin2 октября 2013 г.Да, есть горькая правда земли,
Подсмотрел я ребяческим оком:
Лижут в очередь кобели
Истекающую суку соком.
Так чего ж мне ее ревновать.
Так чего ж мне болеть такому.
Наша жизнь - простыня да кровать.
Наша жизнь - поцелуй да в омут.
С. ЕсенинЗа життя Яків не раз задумувався над словами свого військового командира, польського шляхтича, про те, що жінку вважають поріддям диявола й водночас оспівують як богиню... Так, Якову щастило на жінок, лишень... майже усі, до кого він мав почуття (потяг), виявлялися шльондрами або "відплачували" йому зрадою. І це людині, який заради порятунку жінки двічі пішов на вбивство...
Але твір не тільки про відносини між чоловіками та жінками - твір про важке для мешканців теперішніх територій Західної України ХХ століття, коли доводилося виживати серед ворогуючих націй - поляків, українців, німців, росіян.6165