Рецензия на книгу
Ворошиловград
Сергій Жадан
RoksolanaKalita24 августа 2022 г.Думала, що буде краще
Сюжет майже топтався на місці, перебивався любовним зв'язками, життям мешканців, метаннями туди-сюди невідомо для чого.
Ворошиловград — це колишня назва міста Луганськ, роман названо книгою року та книгою десятиліття, перекладено на багато мов.
Сюжет: Гєра їде до не названого автором містечка, оскільки брат втік в Амстердам і залишив на Гєру заправку, юридичним власником якої був Гєра, а керував його брат. Гєра разом з іншими захищає цю заправку, на яку починають зазіхати інші.
Історія пригодницька, іронічна, контрабандистська, але мене не зачепила.
Це про повернення і пошуки себе під час подорожі, про те, що нас тримає тут, в рідному місті, про єднання, взаємодопомогу, солідарність, про дружбу і любов, про людей, які не готові віддавати свій бізнес, свою пам'ять.
У 2018 році книгу було екранізовано, на жаль, екранізацію не дивилася.
Книга заповнює прогалини в житті східної України, Донбасу, мені, як народженій на заході України, було цікаво таке читати. Особливо дуже сподобалася мова книги: колоритна, жива, з матюками, красива, чесна.
В романі описано українську частину Донбасу, людей, котрі хочуть відстояти свою бензоколонку. Сергій Жадан постарався дати інтерпретацію Донбасу в рамках української культури, літератури. Він заповнив цю порожню нішу, розповів чудовою українською мовою про те, як виглядає Донбас, його суть.
Життєва історія, проте не моя тема. Всім, хто бажає ближче ознайомитися з сучукрліт —раджу.
041