Рецензия на книгу
The Girls
Emma Cline
RoksolanaKalita24 августа 2022 г.Роман, що мене не зачепив
Дуже неоднозначний роман, який спочатку читався легко (половина), потім нудно. Виявляється, це дебютна книга американської авторки, книга року за версією американського Vogue, The Guardian, Washington Post.
Це історія про дівчат, що потрапили до секс-секти в Каліфорнії в 1960-х. Головна героїня книги – 14-річна Іві Бойд: вона важко переживає розлучення батьків, шукає себе, закохується не в тих хлопців і намагається впоратися із самотністю. Одного разу в парку школярка помічає компанію дівчаток, дуже несхожих на інших: розкуті манери, недбалий одяг, свобода в кожному русі. Іві пізніше, познайомиться з дівчатами і стане частиною їх комуни, якою керує такий собі Рассел – музикант, лідер, харизматик, а ще збоченець та злочинець. Дівчата з хороших каліфорнійських сімей приєднуються до комуни Рассела – живуть на ранчо, живляться недоїдками, народжують від нього дітей, аби врятуватись від самотності і знайти ту любов, якої їм бракує вдома. Забігаючи наперед – з Іві все буде гаразд, але фінал книги ну такий собі.
Емма Клайн не приховує, що прообраз її секти – сумнозвісна «сім'я» Чарльза Менсона, американського злочинця, з подачі якого в 1960-х у Каліфорнії здійснений ряд вбивств. Клайн написала книгу за 3 місяці, закрившись в гаражі свого друга, який переобладнала під кабінет. Сама Емма зізнається, що, будучи підлітком, пам'ятає, скільки комун і всіляких релігійних сект оточували її в рідному окрузі Сонома, і як цікаво-привабливо все це було.
З наближенням кінцівки дія переноситься у 2000-і, Іві виросла і пережила страшний досвід, але, спостерігаючи за знайомою дівчиною 15-ти років і її відносинами з хлопцем, Іві констатує, що світ все такий же жорстокий, відсталий і ненависний до жінок, як і був у час її дитинства.
Насамперед — це не трилер з пульсуючим десь на тлі саспенсом і навіть не документ шістдесятих (хоча частково й те, й інше), а дослідження перехідного періоду підлітка. Якщо завгодно, це жіноча версія роману виховання — про лють, що маніпулюється, підводні камені становлення і невірно витлумачені юнацтвом знаки, а ще — про бажання бути одночасно й іншою, і такою ж, як усі. Саме це майже гарячкове прагнення з лялечки перетворитися на метелика, почати приміряти дорослі костюми і вислужитися перед Расселом штовхає Іві на необдумане згуртування з сектою.
Роман акцентує увагу на вразливості: вразливості героїнь перед чоловіками та ілюзією свободи, вразливості міцних стін будинку перед головорізами Рассела, вразливості власного тіла.025