Логотип LiveLibbetaК основной версии

Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Рецензия на книгу

Львівська сага

Петро Яценко

0

(0)

  • Аватар пользователя
    vitac
    8 сентября 2013

    Я ніколи не була Львові…, просто тому, що не хочу знайомитися с Львовом туристичним , обійшовши центр міста буквально за 6 годин.
    Я хочу по-справжньому доторкнутися до таємниці міста, напитися його магії, я хочу закохатися в це місто, я хочу в кінці-кінців просто зустріти людину, яка б розповіла мені про місто те, що звичайний екскурсовод не скаже…
    «Львівська сага» від Петра Яценко, придбана на Мистецькому Арсеналі в Києві, хто б міг подумати, що таку людину я зустріну саме там, яка через книгу змогла донести чари Львова, його незвичайну історію та образи жителів міста, що своїм життям творили характер цього загадкового міста.
    Кохання…Хіба можна краще пізнати таємну історію міста, як не через кохання, від якого паморочиться в голові, від якого ладен стрибнути з найвищого будинку або навіть вбити людину, якщо тільки ВОНА накаже…
    Красуня Ліле:


    На кожній новій сукні чи спідниці вона ножицями робила розріз так, щоби було видно її ніжку. І коли її вітчим Ліщинський, доведений до нестями її впертістю, бив Ліле по обличчю, вона лише мовчки відверталася, витирали сльози. Та жодна кара не могла спинити Ліле: вже наступного дня кобіта шпацерувала центром Львова, світячи голою литкою…


    І Мадо, що був зачарований Ліле, і віддав своє серце їй назавжди, і був він кат, з давнього роду катів,


    що стинали голови ще прапрадідусям львів`ян та львів`янок

    але був катом, який не міг підняти руку не те що на людину, а й навіть на тварину, бо батько його був різником.
    Історія починається на початку 20 ст. і через долі ГГ показана історія міста Львова.
    Роман сподобався, але що до частини, присвяченої добі Радянської України, бо там прекрасна магія роману втратилася, залишились одні реалії…
    Це як підніматися на височенну гору, милуватися пейзажами і очікувати, що саме з верхівки гори тобі відкриється повна прекрасна панорама від якої перехопить подих. І ось ти на горі, розплющуєш очі і бачиш…замість бездонної блакиті неба і зелених пейзажів – бетонні труби і арматура. Ось так.
    Але то претензії не до автора.

    Книга прочитана в рамках гри "Спаси книгу - напиши рецензию!" тур 15

    like23 понравилось
    230

Комментарии

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.