Рецензия на книгу

• 

  LeRoRiYa26 августа 2013 г.

  Я посмотрела все фильмы о Нике. Я восхищена ее стихами.

  Я поражена ее трагической судьбой. Я написала посвященное ей стихотворение.

  Ніці Турбіній
  Ти наче феєрверк в поезію ввійшла
  Поет-дівча із недитячими віршами.
  Нічними звуками рядків жила,
  Читала їх, тримаючи за руку маму.

  Як втіха, тобі голос шепотів
  У тиші ночі рими,як відраду.
  І метр тебе на Олімп привів.
  Привів. Підняв. А потім зрадив.

  Тебе і біль, і відчай обійняв.
  Із ними ти на самоті лишилась.
  Ти наче голуб, що летів і впав.
  Впав через те, що обірвали крила.

  Так сумно, що злет до падіння привів,
  А нічні звуки відвернулися від тебе!
  Тебе талантом Бог нагородив?
  Або прокляттям таврувало небо?

  Ніка-поет померла в забутті.
  Відчаєм і болем обійнята.
  З нічною тишею на самоті
  Себе питала: невже я проклята?

  Ти мала справді унікальний дар.
  Талант, прямий зв’язок із Богом.
  Були і зрада, і тяжкий удар
  І закінчилася твоя дорога.
  Але живеш. Живуть твої вірші.
  Знаходять спокій в них нужденні.
  Вони торкаються всіх струн душі
  Безсмертним дотиком натхнення.

  3 липня 2012

  17

  431