Рецензия на книгу

• 

  zadnipriana15 августа 2013 г.

  Гм... Хм.... Еммм....
  Довго я думала, яке ж враження на мене справиля ця книга. За нею можна зняти фільм, комедію, таку, як останнім часом знімають в Росії, в цетрі уваги де знаходиться такой собі мачо-розбиватель сердець, серцеїд, спокусник, який мстить всім і вся. Що мене найбільше зачудувало в цій книзі так це її мова. Як же класно вона написана! Я стільки слів нових для себе взяла з галицької говірки, це неперевершено! Не знаю, як тепер буду ставитися до дієслова "грати":)
  Щодо сюжету. Така собі історія про розбите серце, яке почало розбивати інші серця. Читати легко, приємно, дійсно, як зауважив автор на початку роману, такої літератури в Україні зараз мало. Це не якісь там "50 відтінків сірого", це дійсно якісна література, приправлена цікавим гумором, написана добірною мовою, навіть не знважаючи на певну кількість опису досить таки інтимних моментів, адже описані вони настільки часом метафорично та заплутано, що повертаєшся очима до першого слова в реченні і думаєш: "Та що ж це таке було?"
  Вже наприкінці історії намагаєшся відшукати в цій книзі щось більше, ніж просто походеньки розведеного чолов*яги, щось фліософічне, адже все це притрушується історіями про самогубство, сенс життя і право вибору цього самого життя. Загалом, цікаво. ТАКОЇ укрсучліт я ще не читала

  5

  517