Рецензия на книгу

• 

  yourelena

  16 мая 2022

  Іноді людей не можливо повернути. Ми маємо лише той час із ним , що в нас є,

  Вісімнадцятирічна Еві, після розлучення батьків не вірить у кохання. Її більше не захоплюють улюблені романи. Вона більше не бачить сенсу у стосунках між двома людьми. Тому дівчина вирішує пожертвувати  книги бібліотеці. У парку наша героїня зустрічає дивно жінку в обмінює свою колекцію романів на брошуру — «Інструкції з танців». З цією знахідкою у Еві з'являються видіння про розбитті серця, прагнучи позбутися їх вона вирушає до танцювальної студії, адреса якої була вказана на брашурі. Чи вийде це у неї? І чи зможе дівчина знову повірити у кохання?
  
  Доволі зворушлива історія кохання. Трохи чудернацька, трохи банальна, але така жива.
  
  Цю книгу досить часто показували у відео у ТТ, говорячи про те, що вона схожа на сюжет історії «В ритме страсти» гри «Клуб Романтики», єдине спільне — це танці і конкурс. Тому я трохи засмутилась тим, що почала читати роман для аудиторї 15-16 років. Та все ж залишилась не байдужою.
  
  Ця книга про цінність моменту. Про те, що кінець кохання не означає, що воно було не справжнє. Про те, що кожен кінець це новий початок. Тут є танці, багато танців. Саме вони поєднали наших героїв, саме вони доповнили історію.

  2 понравилось

  0

  316