Рецензия на книгу

• 

  nimfobelka

  1 июня 2013

  Було би смішно, якби не було так сумно. Не знаю, може це моє органічне неприйняття конфліктів не дає сприймати те все написане саме як іронію, але маємо що маємо. Не смішно мені. Проте книжка - одна з найулюбленіших в українській літературі того часу. Нечую-Левицькому часто закидали повторюваність сюжетів, відсутність хоч якогось аналізу ситуацій. Але... Навіщо потрібен аналіз, колі перед тобою так яскраво, контрастно намальована українська родина, побут, відносини, конфлікти, все-все, як на картинці. Дивись, спостерігай, аналізуй, роби висновки. А які прекрасні пейзажі! А мова, а персонажі!
  Третій чи четвертий вже раз перечитую, і кожного разу з інтересом.

  19 понравилось

  11

  221