Рецензия на книгу
Мэри Бартон
Элизабет Гаскелл
RoksolanaKalita10 марта 2022 г.Хороший гостросоціальний різноплановий роман
Книга про любов і ненависть, про класову боротьбу, про спроби робітників відстоювати свої права, про профспілки, чартистів, залежність, гріх, падіння та всепрощення.
Ґаскелл чудово описує психологію героїв, настрої різних прошарків, окремо хочу відмітити її ліричні відступи.
Умовно твір можна розділити на 2 частини. У першій частині сюжет більш плавний, у ній багато описів, роздумів, діалогів та багато персонажів. Далі трапляється вбивство. І друга частина вже більш динамічна – тут здебільшого діють лише головні герої.
Авторка дуже реалістично показує життя англійського міста Манчестера 1840-х, Ліверпуля, коли всюди процвітала індустріалізація, розвивалося машинобудування і зникав інтерес до людини, як робітника. Злидні, печаль, горе, голод, численні смерті – ось що ми бачимо у романі. Ґаскелл із самого початку підводить читача до головної ідеї: уникнути сумних подій можна було, але зіграло небажання двох класів – робітників та господарів – піти на зустріч один одному, саме ця проблема гостро піднята у романі. Кожен думає погано про одне одного, навіть не намагається на хвилину стати на його бік. Бідняки підтримують бідних, багаті - багатих, і обидва класи відчувають неприязнь один до одного.
Деякі герої (Маргарет, Еліс, Джейн) мені здавалися надмірно наївними, побожними, благочестивими, у їхніх діалогах багато згадок про Бога і любов, але саме ці згадки пом'якшують гостросоціальні теми твору. Ґаскелл описує, як завдяки любові героїня Мері Бартон змінилася, виросла духовно, у тяжкій ситуації виявила цілеспрямованість, доброту та самовіддачу. Щирість, співчуття, дружба, віра та любов – ось що допомагало героям твору переживати всі події та виходити з них з гідністю.
3598