Рецензия на книгу
Червоні Хащі
Фоззі
Nina_M19 февраля 2022 г.Є кілька тем у літературі, які завжди мене емоційно "тримають". Серед них - самотня старість.
Фоззі порушує саме цю тему в книзі із загадковою назвою "Червоні Хащі". На думку чомусь спадають канадські "Зелені Дахи", проте сюжет української книги значно менш оптимістичний.
Самотні люди опиняються в одному з будинків для старих, і їхнє життя постає перед читачем через призму сприйняття Богдана Васильовича, який обрав саме цей "сімейний" заклад, керуючись співвідношенням ціна/якість.
Для нього це злам усього, до чого він звик. На зміну самотньому мешканню у власному будинку приходить вимушене пристосування до співжиття з іншими старими, часто дивними на перший погляд.
Що далі просувається сюжет, то все більше дивує, наскільки насправді поверхово ми сприймаємо тих, хто поруч. Не такі вже прості й однозначні ні Риба, ні Журба, а особливо - Йосип.
Власне, усі, хто зібрався під дахом будинку для старих, - люди глибоко нещасні, мають власні таємниці і - часто - родичів, яким вони, ці старі, абсолютно байдужі.
Важка тема, чудова книга. Респект автору!
21188