Рецензия на книгу

• 

  Аноним13 февраля 2022 г.

  Неочікувана історія про те, як часто ми буваємо глухі й байдужі до почуттів стареньких.

  Бен уважає свою бабцю нудною, старою та дивною. Та так відбувається лише доти, поки бабуся не показує зовсім інший бік свого життя. І зупинитися вже несила...

  Направду, бабусі ладні на несподівані речі заради того, аби бути ближчими, зрозумілішими своїм дітям та онукам, аби їх просто любили. Знаю це з власного досвіду, бо моя бабуся була мені найближчою людиною.

  Донька була в захваті від книги й порадила мені її прочитати, а я більше сумувала з приводу усіх тих "не встиг, не помітив, не зробив", які навалюються на людину, що пережила втрату близької людини.

  Не згодна з тим, що ця історія нічому не навчить дитину. Моя мала багато про що замислилася.

  І бабця в позі дерева у спідньому - це дещо)))

  21

  1,1K