Рецензия на книгу
Століття Якова
Владимир Лис
Makemba30 января 2022 г.Що це було?
Чесно кажучи, я абсолютно не розумію, чому у такій книжці стоїть така висока оцінка.
Що нам каже анотація.
"Роман — своєрідний епос-біографія одного поліського українця, який за свій столітній вік пережив п’ять держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СССР. Доживши до держави Україна, він опинився перед лицем і родинної, і національної драми, яка була запрограмована катастрофами XX століття."
Що ми маємо.
Нічого(!!) Задумка прекрасна, але вона абсолютно не розкрита. У мене враження, що я читала короткий виклад, а не повноцінний роман. Окрім грудей, як "диньки" нічого не було розкрито. Це марна трата мого часу. Всі історичні моменти, зміна влади, згадано мимохідь.. Герої (окрім їх перебігу од одного к другому) теж мимохідь.. А на моменті, коли Параска виросла и Яків (не буду спойлерить) я перший раз у своєму житті запустила книгу в стіну...
Я хотіла прочитати епос-біографію, як люди в ті роки виживали. Як мінялась та влада, а з нею мінялась люди. Як вони любили, кохались, втрачали ту любов і знов знаходили. Як мінялась їх думки як вони народжувалися, росли, виростали и старіли. Сторінка за сторінкою. Як було боляче втрачати саме цінне у житті, та як попри все вони вижили у тій м'ясорубці, яка була в ті роки. Я хотіла прочитати ІСТОРІЮ, яку нам обіцала анотація. А прочитала.. Боже, що це прочитала? Про безвільного "героя".. Який тече вільно по своєму житті? За якого в його житті все зробили жінки? Розчарована..Содержит спойлеры043