Рецензия на книгу
Марія
Улас Самчук
Inkvisitor6668 апреля 2013 г.А ось і ще один шедевр української літератури.Хоча цю повість і називають твором про Голодомор,але не це її головна тема.Ця книга про життя людини,жінки,звичайної селянки-українки,яка незважаючи на пережиті страждання прожила досить вражаючу кількість літ - 72 роки.У повісті Самчука яскраво відкривається уся сутність радянської влади,яка замість рівності приносила тільки смерть й голод.
На самому початку прочитання твору,у мене з'явилось негативне ставлення до образу Марії.Ось що це за жінка,яка буду чи заміжньою ходила на вечорниці і фліртувала з парубками?Це зовсім не в'язалося с моїми стереотипами щодо порядної дівчини.Такої як,наприклад,Маруся з повісті Квітки-Основ'яненка або Наталки Полтавки Котляревського.І навпаки - дуже позитивні почуття до Гната.Вірного,люблячого й терплячого чоловіка.Це такий своєрідній символ справжньої чоловічого кохання.
Звісно потім Марія піднялась в моїх очах до справжньої ґаздині і її кохання не могло не дивувати - терпіти всі кривди,що їх завдавав їй Корній.
Але і цей персонаж зазнав дивовижної метаморфози.Його змінила "земля".І знову ця чарівна земля,родюча українська земля,душа нашого народу.Тут Самчук,як свого часу і Кобилянська,надав їй важливої ролі - ролі найбільшого багатства України.
Але ж давайте повернемося до людей.У цій повісті знову постає негативний персонаж,син Марії і Корнія - Михайло.Звичайний образ більшовицького розбійника,"виродка" - ледачий,егоїстичний та жорстокий.Такий собі Сава Федорчук з повісті "Земля".Обидва вони відреклися бід своїх батьків та братів/сестер.Обидва убивці.Але Михайло жорстокіший.Якщо Сава швидко відправив свого брата у інший світ,то Михайло робив це поступово.Він відправив свого молодшого брата Лавріна у заслання до таборів ГУЛАГу,а сестру довів до божевілля та самогубства.Саме у образі Михайла і розкривається темна сутність комуністичної машини Радянського Союзу.
Ну,а тепер перейдемо до Голодомору.Це перший твір у якому згадуються страшні події 1932-1933 років.Хоча ця згадка у творі і не дуже велика(близько 30-40 сторінок за обсягом моєї книжки),але досить яскрава.Більше такого колориту можна зустріти лише в повісті Василя Барки "Жовтий князь",головною темою якого і є другий Голодомор на Україні.
Підводячи підсумки,треба зазначити,що Улас Самчук це геній світового масштабу.І цей геній заслуговував достойної нагороди - Нобелівської премії (на яку до речі і номінувався),але яку так і не отримав,бо "твори письменників погромленого і пригнобленого народу виявились неконкурентноздатними не за мірою таланту,а через відсутність перекладів,відповідної реклами"(С.Пінчук).27304