Рецензия на книгу

• 

  YuliyaTokmakova

  10 января 2022

  
  Ох,як же дратували герої цієї книги...Усі до єдиного...Але від цього не хотілося відкласти книгу,а навпаки,хотілося читати-читати-читати...
  
  Головною героїнею книги є Сюзанна,невпевнена в собі дамочка на антидепресантах...Ну,взагалі то,вона хороший дизайнер,навчалася та жила в Європі,але так трапилось,що була змушена повернутись до Києва...Під крильце до мами та бабусі,вірніше мама теж була під крильцем у бабусі...
  Так і живе наша героїня...Знімає квартирку-нірку аби не жити разом з бабусею,доїдає вчорашні макарони та дивиться нецікаві ток-шоу...
  А тоді одного літнього дня на конференції в Празі знайомиться з ним,з Петром...І закрутилося і завертвлося і одружилися...
  Петро такий собі тип,не дуже молодий,не дуже вродливий,але з мрією...
  
  От і стає у них одна мрія на двох...Так романтично,може здатися...
  Але ні,Сюзанна відмовляється від власного життя,власних амбіцій і потопає в мріях,бажаннях Петра...
  
  А все тому,що не навчена вона любити та поважати себе,не прийнято було в сім'ї Карпенків цінувати свої досягнення

  3 понравилось

  0

  168