Рецензия на книгу
Вбивство п'яної піонерки
Сергій Оксеник
Nina_M7 января 2022 г.Для мене ця детективна історія, що починалася з таємничого зникнення... курки, стала щемним побаченням із татом, що давно пішов у засвіти. Ровесник головного героя, Вови, він саме так розповідав колись про те, як жили люди, коли він був малим. Про таке не пишуть у підручниках історії, а Сергій Оксеник у своєму детективі пише. Та ще й так, що читання цієї книги видається радше подорожжю в минуле, аніж банальним пошуком того, хто винен.
До речі, сама детективна лінія вибудувана цікавезно. З одного боку - міліціонер, який усе життя чекав на ту саму справу, що стане для нього кар'єрним щаблем. З іншого - хлоп'я, яке нишпорить усюди і часом дізнається про таке, що й міліціонер не взмозі. Погляди на справу абсолютно різні, дані різні, і тут вже читач сам обирає, кому довіряти.
А ще тут є літо, сонце і атмосферна ностальгія...
Зізнаюся, я весь час чекала, коли ж книга виправдає свою назву. Але це виявилася зовсім не ключова тема.
Для тех, кто читает на русском
Для меня эта детективная история, начинавшаяся с таинственного исчезновения... курицы, стала трепетным свиданием с давно ушедшим навсегда папой. Ровесник главного героя, Вовы, он именно так рассказывал когда-то о том, как жили люди, когда он был маленьким. Об этом не пишут в учебниках истории, а Сергей Оксеник в своем детективе пишет. Да еще и так, что чтение этой книги кажется скорее путешествием в прошлое, чем банальным поиском виновного.
Кстати, детективная линия выстроена интересно. С одной стороны - милиционер, который всю жизнь ждал того самого дела, что станет для него карьерной ступенью. С другой - мальчишка, который рыскает всюду и порой узнает о том, что и милиционеру не под силу. Взгляды на дело совершенно разные, данные разные, и здесь уже читатель сам выбирает, кому доверять.
А еще здесь есть лето, солнце и атмосферная ностальгия...
Признаюсь, я все время ждала, когда книга оправдает свое название. Но это оказалась совсем не ключевая тема.
24184