Рецензия на книгу

• 

  Аноним5 января 2022 г.

  Першого разу мене книга зачарувала насиченістю подіями, героями, обсягом.
  Перечитування було інше. Моя пам'ять спойлерила мені у всі відповідальні моменти, хоч до початку читання я щиро вважала, що забула сюжет книги.
  Реальним видається образ Фіони, як жінки, що пізнала щастя лише втративши його. Цілком реальний образ Меґі, яка гналася за примарами і потрапила в шлюбну пастку.
  Та зовсім нереальний образ Джастини. Якісь нудні діалоги, банальні мрії і захоплення, намагання кудись поїхати, покинути німця і повернутись до нього,  наче людина без душі, а цій героїні присвячено третину книги! Це було нудно читати, діалоги лиш проглядались мигцями.
  
  Не все з цією книгою ясно, лишилось так багато питань і так мало відповідей.
  Чому не одружились всі сини Фіони? Що сталось з Люком О'Нілом?
  Чому  все так заплутано...

  2

  227