Рецензия на книгу

• 

  nimfobelka

  8 марта 2013

  Ох... Такий фінал... Трагічний, що навіть мову відібрало. Ну, але потрібно зібратися. Сльозки витерли, видихнули, поїхали.
  Чесно кажучи, я очікувала, що буде важко продиратися через ті подільські діалектизми, що буде нудно і нецікаво. Ну от, нудно не було, книжка прочиталася буквально за два дні. Діалектизми були, але куди там Свидницькому до, скажімо, Стефаника :)
  Це дійсно сімейна хроніка про родину старосвітського священика отця Гервасія Люборацького. У нього є хата, дружина, трое доньок, добрих і роботящих, та син Антосьо. Письменник слідкує за долею дітей, описуючи попутно селянський побут, світосприйняття, проблеми, які турбують жителів маленького селища.
  Сам о.Гервасій досить рано помер, погнавшись за зайцем та скупавшись в ополонці, а у дітей його доля склалася по різному, та у всіх - нещасливо.
  Старша - Мася - відвернулася від своєї сім`ї, громади, віри, запаніла, загордувала і врешті-решт сама себе зарізала позиченим в якогось солдата ножем
  Середня - Орися - диво-дівчина, красива, слухняна, весела, хазяйновита, загинула від руки власного чоловіка-попа, за якого її присилувала вийти мати.
  Молодша - Текля - бувши весь час коло матері, змушена була піти з нею до монастиря, коли їх вигнали з хати, та так там і залишилася, не схотівши повертатися у цей жорстокий і несправедливий світ.
  Мати - помирає у корчмі, розказуючи однокласникові свого сина, вже панотцеві, про долю своїх дітей, і закопано її під жидівською корчмою.
  Найбільше уваги приділено Антосю. Слідкуючи за його долею, ми побачимо безлад та жорстокість, які панували в школах та семінаріях. Цей образ взагалі якийсь суперечливий: то радуєшся за нього, то по голові хочеш стукнути, то співчуваєш, то розумієш, то віриш, то не віриш. То він хороша людина, то- погана. Але... Все-таки хороша. І так його жаль, хто знає, як би склалася його доля, якби не всюдисущі хабарники, родинні зв`язки, "свої люди" та донощики.
  Загалом, після прочитання складається цілком реальна картина тогочасного світу. Жорстока епоха. Але, здається, майже нічого не змінилося. Хіба що набуло якоїсь нової форми

  10 понравилось

  16

  306