Рецензия на книгу

• 

  Zori_Zoriana15 октября 2021 г.

  Не знаю як, але історія хлопчика Міська Фариняка, який жив на початку ХХ століття, нагадала про дитинство. Усі ці цьоці, вуйки, мармуляди та завиванці, ніби мені знову одинадцять і ми придумаємо собі місії на день, від кого будемо рятувати село цього разу.
  Дуже тепла і захоплююча історія. А ще дуже смачна, я і сама не проти спробувати кулінарні шедеври цьоці Касі. Ще це історія дитячої дружби, родинних скелетів у шафі та любові.
  І от все прекрасно до 197 сторінки, для мене звичайно. Коли розповідь переплітається з історією Михайла Фариняка, чоловіка з початку ХХІ століття і ми дізнаємось яким чином доля таємничо поєднує двох однофамільців.

  Одним словом: неймовірно затишно

  2

  365