Рецензия на книгу

• 

  book_va___24 сентября 2021 г.

  Приватний детектив з уже якою-не-якою практикою береться за діло, де замішаний його ворог дитинства. Звісно, йому такого не хотілося, але, як кажуть, гроші не пахнуть, а виживати потрібно. Отже, у впливового бізнесмена загинула дружина, але чоловік досі не знаходить спокою, в той час, як поліція закрила діло і шансів знайти правду майже не залишилося. Ситуація складна, в Макса немає доступу до матеріалів слідства, замовник-рідкісна скотина, а свідків злочину немає. Проте ниточка за ниточкою він натрапляє на слід, який, скажу я вам виявляється дуже незвичним.
  
  Хто читав попередню частину (а її потрібно читати, адже це головне правило читання циклу), не міг не помітити моменту з "кубиком" і псом. Та це не завадило Максиму врятувати напівживе щеня і виростити з нього грайливого і доброго пса (така собі перевага, я знаю, у мене лабрадор). Отже, Лакі тут буде не просто доповненням, а повноцінним героєм. Також, важливим елементом сюжету являються зоозахисники, які скандують проти тварин у цирку, посилання на притулок бездомних тварин.
  
  Відходячи від основного сюжету і беручи психологічну складову книги ми отримуємо піддих раз за разом. Теми важкі, філософські, духовні, звісно підсвідомо відгукується Фауст. Сказати, що автор грав на нервових точках-нічого не сказати. Потрібно розуміти, що тут повний фарш не для слабонервних-домашнє насилля, жорстоке поводження з тваринами, дітьми. І гроші,  гроші, гроші.
  
  Опісля питань щодо детективної лінії не залишилося. Все по поличках, всім по заслугах. Але залишилося розбите серце, яке я буду зцілювати чекаючи нового діла Макса Ґедзя. Думаю, не варто запитувати, чи я її рекомендую?

  6

  221