Рецензия на книгу
Шансові Переливи
Людмила Усенко
sireniti3 февраля 2013 г.Чомусь українці від батькового імені рідну землю нарекли, а росіяни - від родини
І справді, ви ніколи не задумувались, - чому?
Не надійтесь, ця книга не дасть вам відповіді. Та й чи так це важливо?
Важливіше все ж таки любити рідну землю, і рід свій цінувати, і батька шанувати.За кілька днів переді мною промайнули ціле життя одного кохання. Ні не так.
За кілька сторінок я перегорнула історію життя однієї країни, десь сумну, десь веселу, навіть трагічну. Країни, якої вже не існує, але ми, ті, хто там жив, завжди про неї пам'ятатимемо: з ностальгією,з щемінням в серці,з .. Просто пам'ятатимемо.Так, події цього роману розвивалися в Радянському Союзі, де, сексу, як ви знаєте, не було, і бога теж. І взагалі було щасливе і безтурботне життя (а що, якщо брати масштабно, то так, - не знали тоді ніяких ГМО, пташиних грипів і т д). Жили собі, будували комунізм і все було добре.
От і герої книги живуть,працюють, кохають, ревнують. Вони реальні, вони справжні.І хоча інколи авторка аж занадто солодко змальовує радянське життя, та читати не нудно. Приємно було згадати ті часи.
А щодо самого сюжету книги - то все дуже просто.
Є красива правильна у всіх відношеннях дівчина. Є кілька хлопців, що борються за її кохання. Є життя і доля, які все розподілять по своїх місцях.
Тягар можна нести із добрими намірами.Та коли тебе підтримують рідні і близькі,то це не має значення.
Ось воно, блаженство миру і спокою!2177