Рецензия на книгу

• 

  OniksBadger6 сентября 2021 г.

  Довгоочікувана книга

  Ну от і я, нарешті, починаю знайомство з першоджерелом історії про гришників. І, не зважаючи на всі гнівні відгуки та коментарі, які я зустрічала саме на цю трилогію її початок мені сподобався.

  Аліна Старкова та Мальєн Оренцев (сама була в шоці від того, що Мал - це скорочений варіант, а повне ім'я зустрічається всього один єдиний раз) - бідні сироти, які потрапляють до притулку приблизно в один і той самий час, і відтоді не розлучаються. Але минуло вісім років і тепер вони повинні перетнути Тіньову Зморшку у складі Першої армії. Саме з цього моменту, на думку Аліни, вся історія пішла під три чорти, бо рятуючи Мала від смерті, вона відкриває в собі здібності Гриші, яку Равка чекала вже не одну сотню років...

  Малий Палац, навчання, придворні інтриги - все це змушує Аліну почуватись не в своїй тарілці, бо звикла дівчина до зовсім іншого. Та й душевні переживання беруть своє, бо двоє чоловіків влаштують їй справжні американські гірки, граючись, ніби фарфоровою лялькою. При такому розкладі важко тримати себе в руках і логічно мислити.

  В цій книзі ми можемо не лише досконально розібратись у структурі гришників, їхній ієрархії та системі магії. Ми ще й відкриваємо одразу дві письменницькі фішки Бардуго! По-перше, вона майстриня сюжетних поворотів, бо може так все оберутити, що комар носа не підточить. А по-друге, жоден з її негативних персонажів не є поганим "просто тому, що він поганий". Ні! В кожного з них є своя філософія та принципи, які не дають їм чинити по-іншому!

  2

  124