Рецензия на книгу
Машина до Килиманджаро (сборник)
Рэй Брэдбери
Tati_Bo16 августа 2021 г.Такий Бредбері мені до вподоби
Два тижні задоволення.
Ні, цю книгу можна заковтнути і за вечір.
Але я її читала саме так - по одному оповіданню в день. Ну, приблизно так. Бо інколи одразу два. Та все ж я намагалась розтягувати насолоду.Дитячі трамви, природні містерії, жіноча самотність впродовж усього життя, що закінчилась на диво щасливо (наскільки це було можливо в тій історії), криві дзеркала і кінематографічні декорації, танці, прощання з мексиканцем, який порушив закон легального проживання у США - все це є у збірці Рея Бредбері "Мандрівка до Кіліманджаро".
Нерідко виринає Гемінґвей, а одне оповідання взагалі йому й присвячене. Неодноразово згадується Роршарх, утворивший славнозвісні тесто-плями. Протягом усієї книжки лунає музика, нерідко - класика.
Загалом, збірка сповнена мого улюблего магічного реалізму.
І по традиції - оповідання, що сподобадись найбільше: "Баґ" (я навіть розплакалась від
напливу почуттів), "Повернувсь моряк додому", "Карлик", "Ще раз, леґато".Хоча це той випадок, коли легше було б сказати, які сподобались найменше. Хоча усі круті.
Такий Бредбері мені ну дууже до вподоби.271