Отзывы о книге Тіні в маєтку Тарновських
Varvarka15 января 2013От що-що, а книги на соціально-побутову тематику мені завжди подобалися. І не мало значення, хто автор — українець чи зарубіжний письменник — і в яких роках відбувається дія… Головне, щоб книга була «близька», «зачіпала», змушувала «прожити» її, задуматися над проблемами, які вона ставить перед читачем, себто мною. Згадуючи книги цього напрямку, насамперед спадає на думку «Кайдашева сім’я» і іже с нею… Проте з сучасної літератури мені мало що подобалося — хіба дещо з Матіос. Але з нагоди Нового року тітка подарувала мені книгу з серії «Приватна колекція» – «Тіні в маєтку Тарновських» Володимира Даниленка. І я щиро вдячна їй за цей дарунок, бо такого задоволення, від прочитання книги сучасного автора давно не отримувала.
«Сонечко моє, чорне й волохате» — перша повість у книзі. Сподобалася мова автора. Інтелігентна, літературна, але не «надумана», без важких для сприйняття конструкцій. І ще відхилення для кожного з героїв — Євген Луньо говорить як справжній інтелігент, людина творча, у мові його дружини вчуваються гнівні нотки, експресивна натура, діалоги з коліжанкою Алісою — класичні бабські пльотки, і лексика відповідна… Подобається те, що автор заторкає звичайні сімейні проблеми, які можуть виникнути чи не у кожній парі. Коли один з партнерів «митець», а інший «фігачить» на 5-ти роботах, і постійно запитує себе «Заради чого я це роблю? Чому саме я? А хто подбає за мене?», коли батьки поза творчістю і роботою зовсім не мають часу на єдиного сина. І він росте собі як бур’янець при дорозі, і при цьому страшно переживає за те, що робиться у його сім’ї, через те, що сваряться найрідніші люди — мати і батько…
«Тіні в маєтку Тарновських» — друга повість — сколихнула і «зачепила» більше, аніж перша. Може тому, що я асоціювала себе з головною героїнею, може тому, що маю безліч знайомих пар, які роками живуть у шлюбі і певні питання, які заторкнув В. Даниленко, постали у свій час перед ними. А ситуація не така вже й незвичайна. Сім’я Швагуляків створена на любові, повазі і взаєморозумінні. Вони забезпечені, щасливі, виховують доньку. Тільки от в один момент, на 9-му році спільного подружнього життя, кудись зникла уся пристрасть, те, що люди називають закоханістю або ж потягом одне до одного. І Алла і Тадей хочуть зберегти сім’ю — не «викидати» ж на смітник те, що стільки років плекалося, стосунки, над якими обоє працювали. І не зважаючи на усе, вони люблять одне одного… Не в змозі вирішити самостійно інтимні проблеми, пара звертається до психотерапевта. Після не надто вдалої терапії доктор розуміє, що ідеал Алли і ідеал Тадея відрізняється від того, що вони мають в реальності. Тому за допомогою інсценізації життя аристократичної пари та десятка акторів він намагається роздмухати іскру почуттів, яка колись теплилася між подружжям.
А результат… Про результат я не розкажу — читайте, і робіть висновки. Я свої зробила.
11 понравилось
157

Комментарии 0
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Комментариев пока нет,
ваш может стать первым