Рецензия на книгу

• 

  inessakos

  10 августа 2021

  СЕРГЕЙ ЖАДАН «ДИНАМО ХАРЬКОВ»

  Час передбачення та інтриги.
  Час переходу, який почався.
  Нагадай, що не варто триматись за книги,
  в яких взагалі не йдеться про щастя.

  .
  .
  Слушать, как поэт читает свои стихи вживую — это особый экстаз. Так на Толоке, впервые услышав Жадана, споймала кайф от его поэзии.
  .
  .
  

  
  Танцюй, тесле, доки сонце стоїть над найбільшим зі створених богом міст.

  .
  .
  Потом был рок-концерт группы «Жадан і Собаки», покупка сборника,  автограф. Отвал бошки, иначе и не скажешь.
  .
  .
  

  
  Навчені подорожами сарацини
  минають митницю і друкарню,
  шукають любові, наче вакцини
  в холодних будинках з жовтого каменю.

  .
  .
  Стихи Жадана — это песня, полет птицы, легкое касание ветра при открытии дверцы; рифма, об которую не споткнуться; слова, которые попадают в сердце.
  .
  .
  

  
  Котися, приблудне сонце, нашими тихими днями,
  давай, моя радосте, грійся,винами і вогнями.
  Доки ти мучишся, вже і зима минає,
  тільки наше тепло — більше нічого немає...

  .
  .
  Читать этот сборник было наслаждением. Я в восхищении.

  9 понравилось

  0

  372