Рецензия на книгу

• 

  Oleskaa

  7 августа 2021

  Годнота!

  Ох, Смерть знову пішов в загул.  Иа й цього разу ще й  так, що ніхто знайти його не може.
  
  А взагалі, це - "історія про секс, наркотики та музику, що качає". З усього вище зазначеного в наявності only музика, що качає. Що ж, одне з трьох теж добре.
  
  А ще це історія про одну дуже логічну дівчину Сьюзен, яка має трохи проблем з пам'яттю та помітністю. А тут ще й проблеми зі зниклими родичами і якимось щурами. Що за божевілля? А ще тут нові музики під'їхали - ельфонутий чоловік, гном і троль. І вони "гурт, що качає". Ох, ну і закрутив, ну і закрутив. Та так як завжди.
  
  Люблю цикл про Смерть, він найбільш життєствердний чи що. Яскравий, харизматичний світ і чорно-білий Смерть, який намагається цей світ збагнути. Not bad, але попередні дві були кращі. Чомусь середина циклу завжди провисає? Але це не 100% і не лише в Пратчетта.
  
  Яскравий, кольоровий та веселий - "Душевна музика" не дасть заскучати, а настрій підніме на раз. Рекомендую(як завжди).

  3 понравилось

  0

  335