Рецензия на книгу

• 

  Nodaywithout5 декабря 2012 г.

  Я здається ніколи не читала книгу, яка б дещо імпровізувала певний реальний перехід подій. Але добре, що дійшли до неї руки :-)
  Дуже дякую за рецензію TibetanFox , яка надихнула мене добавити цю книгу у wish-лист та взятися з часом її перечитати.

  Спойлери

  У плавання на кораблях Террор та Еребус вийшли 126 людей.

  За перші три роки плавання на плечі командуючих кораблів та просто екіпажу випало багато небезпек.
  Основна з них – це страх. Він виражався у холоді, у недостачі їжі, в недовірі до інших і монстрі …
  Дикий Хижак нападав зненацька, його неможливо було вбити ні дробовиками, ні пістолетами. Раз за разом він забирав у когось життя або саму можливість вижити.

  Лід окутав два кораблі та почав їх руйнувати своїм тиском.
  Провівши 2 зими замкненими у льоді, командування прийняло рішення повернутися назад – до найбільш вірогідної точки зустрічі із рятівниками. А це добра одна тисяча кілометрів.
  Завантаживши на санках частину провізії та лодки, вони попрямували до остова Бічі.
  Знесилені та вимучені екіпаж падає від хвороб та від голоду.
  Щоденні порції їжі зменшуються, сили покидають людей, постають мітинги.
  І помирає мій улюблений герой Джон Ірвінг. Симпатюля (на мою думку), ввічливий та дуже доброзичливий, ні в чому не винний хлопчина, який поплатився за всі свої добрі якості.
  До квітня 1848 р. померли 24 людини.
  

  
  Этому не будет конца. Боли не будет конца. Тошноте не будет конца. Ознобу не будет конца.
  Ужасу не будет конца
  

  Табором «Спасіння» назвали перевалочний пункт людей із Террора та Еребуса, або тих, хто залишився живим
  Частина табору прагне іти вперед із капітаном Корзьє, а інша хоче повернутися до кораблів та провізії із мерзотою Хіккі.
  В цій частині книжки дуже ясно пояснюються хвороби людей. Я знала про існування таких хвороб як туберкульоз та цинга. Але для мене особисто виявились жахливими подробиці їх перебігу. Автор з кожним розділом все детальніше та детальніше все описував. Було дуже страшно та шкода безневинних людей, що натерпілися таких мук.
  До серпня 1848 р. померли 52 людини

  
  Жизнь дается лишь раз, и она несчастна, убога, отвратительна, жестока и коротка.
  

  В останній частині «Террора» я зіткнулася із канібалізмом та смертю.
  Замість лютого Хижака-монстра справжнім ЗВІРЕМ стає людина.
  Людина вбиває заради поживи інших, вбиває не просто звірів, а собі подібних. Людина смакує м'ясо іншої людини.
  Людожерство заполонило холодні землі.

  До 1849 року померли від хвороб, замерзли, вбиті або були з’їдені 125 людей.
  Залишився в живих 1.

  Лід не відпустив нікого.

  10

  25