Рецензия на книгу

• 

  ami56830 мая 2021 г.

  Істинно геніального письменника читати завжди приємно і цікаво. Нечуй- Левицький саме такий автор. Ще в школі, коли в рамках шкільної програми з української літератури ми всі читали "Кайдашеву сім'ю" , мені подобався цей твір. Викликали сміх постійні суперечки, негаразди цієї сім'ї, непримиримість Кайдаша і його жінки у відносинах з невістками, кумедні ситуації.

  Читаючи вже зараз "Кайдашеву сім'ю", сміх вже викликало мало що. Все таки більше на перший план виступає відсутність порозуміння, а що ще страшніше - небажання знайти це порозуміння в сім'ї. Доведена до абсурду ворожнеча між старшою невісткою Мотрею та її свекрухою вже викликає просто подив та якусь відразу. І розуміння того, що автор все таки писав з натури, збираючи ці образи серед народу, показує, що так і було, свекрухи дуже немирились з невістками, бо невістка приходила в чужий дім, а розлучень в ті часи не було. І молода жінка вимушена була або пручатись і в сварках захищати свою свободу, як Мотря, або, схиливши голову, все терпіти. Чи втекти, як Мелашка.

  В великих подробицях описаний український тогочасний побут, кухонне приладдя, устрій хати, двору, одяг. Особливу увагу привертає велика кількість обов'язків жінок. Жінка тоді сама з конопель могла зробити полотно, з нього пошити одяг, щоденно готувала свіжу їжу, пекла хліб, вручну прала, ще й брала участь в будівництві хат, бо вміла щось там робити зі стінами. Я вже не кажу про догляд за домашніми тваринами, яких було багацько.

  Показано активну участь волості в житті села. Авторитет даного органа непорушний, і суд справедливий.
  Сім'я Кайдашів неодноразово зверталась за вирішенням спірних питань, бо самі розібратись не могли, то рішення виносились розумні.

  41

  1,2K