Рецензия на книгу
Депеш мод
Сергей Жадан
YanaGudz16 мая 2021 г.Гімн вільної молоді
Саме так я б назвала б книгу Сергія Жадана "Депеш Мод".
Але перед відгуком - трохи прелюдії.
Я народилася у далекому 1993 році, і що таке Радянський Союз знаю тільки із розповідей батьків, уроків історії та телевізору.
І хто б там що не казав, як на мене, хорошого там не було нічого!
Окрім одного - вільної молоді, бунтарів, музикантів, письменників, які йшли всупереч системі та жили власним життям.
Такою була частина молоді і після занепаду Союзу, у 90-тих.
Саме про це і розповідає нам Жадан у своїй книзі.
Адже - я просто впевнена! - й сам належав до когорти "непокірних".
Книга не ввійшла до мого топу творів письменника - як не крути, проза у нього важка.
Часом виникає думка "Що треба було пити та курити перед тим, як написати таке?"
А відповідь до банального проста - це написано у самих творах! Зокрема, і в "Депеш Мод".
Адже там (пробачте за сленг) - постійні рейви, особливі вайби і така атмосфера, якій можна лише позаздрити - атмосфера свободи!
Хочеш - зависаєш із друзями на хаті у малознайомої неповнолітньої дівчини, хочеш - крадеш погруддя радянського вождя і носиш його за собою по місту, а хочеш - їдеш на пошуки друга, у якого помер вітчим і якому треба терміново про це повідомити...
Цим дописом я ні в якому разі не закликаю ні до чого!
Хочу тільки побажати знайти той вайб, який мали персонажі цієї книги!
І, звичайно ж, читати #сучукрліт - це прекрасно!5857