Рецензия на книгу
Ein Mann namens Ove
Fredrik Backman
Аноним8 мая 2021 г.Таких вже не роблять
Трохи наївна, але тепла історія про дуже просту і щиру людину. Уве терпіти не може бовдурів, які не вміють водити машину з причепом; сусідів, які купують БМВ; драних котів, які зухвало сидять біля його дому — та інших невдах, що так люблять порушувати порядок. Проте врешті решт він з усіма знаходить спільну мову, адже дужче за все він не терпить несправедливості. Коли батько виганяє сина з дому, коли когось хочуть забрати до будинку престарілих, коли чужа шавка видирає жмути хутра з бродячого кота. Врешті решт, коли паркани не пофарбовані і велосипеди не відремонтовані. А ще Уве намагається, але ніяк не може померти. Можливо, тому що стільки бовдурів навкруги, не здатних навіть нормально продути батареї. А можливо, тому що Соня, його дружина, яка померла півроку тому, насправді зачекає і пробачить йому запізнення.
Мені здається, люди, у яких матеріальне переважає над абстрактним, які із завзяттям беруться за будь-яку роботу і вміють будь-що — вони ніби з іншої епохи. І не сказати, гірше це чи краще. Просто інакше. Я рада, що тепер знаю Уве, одного з них.
089